Автореферати

  1.  

    Мелащенко А.О. Інструментарій та методи інтероперабельності Національної системи електронного цифрового підпису.– Рукопис.

    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.05.03 – Математичне та програмне забезпечення обчислювальних машин та систем. – Інститут кібернетики імені В.М. Глушкова НАН України, Київ, 2010.

    Ідентифіковано головні проблеми інтероперабельності НСЕЦП через співставлення її з еталонною моделлю кваліфікованої інфраструктури відкритих ключів QPKI. Запропоновано стандартне подання політики підписування, як базової складової бізнес-моделі ЕЦП згідно з Директивою 1999/93/ЄС. Запропоновано профілі безпеки комплекту підписів ГОСТ 34.311 + ДСТУ 4145 для інтероперабельних його імплементацій у криптомодулях. Реалізовано профілі безпеки комплекту підписів ГОСТ 34.311 + ДСТУ 4145 як бібліотеку «UPGCryptoProviderBasic» криптографічних перетворень згідно зі специфікацією MicrosoftCryptoAPI. Розроблено формальну методику акредитації ЦСК, що ґрунтується на національних стандартах України, гармонізованих із європейськими. Розроблено і реалізовано специфікації тестового стенда для оцінювання ступеня інтероперабельності реалізацій еталонної моделі QPKI на основі формальної методики акредитації ЦСК. Запропоновано напрямки розвитку інфраструктури відкритих ключів, виходячи з аналізу гомоморфного перетворення ASN.1-нотації у XSD-схему XML-документа.

    Ключові слова: електронний цифровий підпис (ЕЦП), Національна система електронних цифрових підписів (НСЕЦП), політики підписування, комплекти підписів, кваліфікована інфраструктура відкритих ключів (QPKI).

  2. Дисертація присвячена розробці методики оцінювання ефективності однорідної обробки даних на паралельних комп'ютерах кластерної архітектури для прогнозування часу виконання обчислень на основі невеликого числа експериментів на послідовному або паралельному комп'ютері.

    Значну частку паралельних обчислень, виконуваних на комп'ютерних комплексах кластерної архітектури, займають задачі однорідної обробки даних великого об'єму, які добре розпараллелюються на комплексах з розподіленою пам'яттю.  Однак, використання звертань до дискових носіїв у процесі обчислень ускладнює можливість оцінювання ефективності паралельної програми заздалегідь (до її реалізації). У дисертації показано, що при використанні в розрахунку досить великої кількості процесорів поводження обчислювального процесу добре описується системою масового обслуговування в якій потоком заявок є потік запитів до сервера-постачальника даних.  У результаті досліджень отримані оцінки для часто застосовуваних на практиці шаблонів паралельних алгоритмів: «майстер-робітник», «одна програма – багато даних», «розділяй і володарюй» і стратегій організації даних: «централізація», «дублювання» і «розчленовування».

    На підставі отриманих оцінок розроблена методика оцінювання ефективності, що дозволяє на основі невеликої кількості експериментів на базовому комп'ютері одержати оцінку ефективності даної задачі на довільному кластерному комплексі виходячи з його технічних характеристик.

    Результати теоретичних досліджень, представлених у дисертації, випробувані при проектуванні й удосконалюванні архітектури й системного програмного забезпечення кластерів сімейства Інпарком, а також кластерів в Українському державному геолого-розвідувальному інституті. Отримана методика використана для дослідження й оптимізації обчислювального середовища для задач автоматичної розмітки корпуса мови, генетичного алгоритму кластеризації, сейсмічного кінцево-різнецевого моделювання, міграції сейсмічних хвиль.

    Зазначена методика вбудована в систему керування комплексами Інпарком- 8-256, що дозволяє планувати й виділити ресурси для виконання завдання в пакетному режимі, виконувати моніторинг устаткування й завдань, контролювати й ураховувати час виконання.

    Ключові слова: високопродуктивні обчислення, ефективність обчислень, однорідна обробка, дані великого об’єму, кластерні комплекси, паралельні програми, патерни паралельного програмування.